ГЛУХІВ ЄВРЕЙСЬКИЙ

Враження від конференції «Історико-культурна спадщина як позитивний фактор міжетнічного діалогу»

 

ГЛУХІВ  ЄВРЕЙСЬКИЙ

Вперше за 12 років свого існування, а саме 20-21 червня 2016 року, Музей історії євреїв Глухівщини взяв участь у роботі науково-практичної конференції, яка відбулася у західному регіоні України – місті Львові. На науково-практичну конференцію «Історико-культурна спадщина як позитивний фактор міжетнічного діалогу» з’їхалося більш ніж 50 науковців, директорів та наукових співробітників краєзнавчих музеїв та заповідників з різних куточків України.

Вперше на подібному заході були присутні учасники із Сіверщини: Глухова, Чернігова та Батурина. На відкритті форуму зі вступним словом та привітанням до учасників конференції звернувся директор Наукового центру іудаїки та єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової Мейлах Шейхет,  дуже грамотна людина з непростим життєвим шляхом. Його багаторічний досвід керування Центром дає надію на відродження та збереження єврейської історії.

Дуже цікавими були доповіді науковців зі Львова Христини Бойко  та Павла Скавронського та Валентини Петрухіної з міста Бердичів. Заввідділом Чернігівського музею ім. В.В.Тарновського Вікторія Мудрицька, з якою я знайомий завдяки конференціям, які організовує голова Чернігівської єврейської громади Семен Бельман, висвітлила проблеми та перспективи збереження історико-культурної спадщини євреїв Чернігівщини. Цікаво було почути науковців з Батуринського Національного заповідника «Гетьманська столиця» Марину Герасько та Олену Сіренко, які розповіли слухачам про компактне проживання євреїв общини на території Батуринщини. Про це ж сповістили нам і Л.П.Западенко з Хмельницька та О.Гамбург з Запоріжжя.

Кожен виступ коментував Мелех Шейхет, аргументовано, цікаво, часто під аплодування зали. А допомагала йому помічниця - випускниця Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка Юдіт (Любов) Сорокіна.

Після закінчення першого  дня роботи конференції працівники центру Евеліна Галанова та Анастасія Лутова познайомили мене зі старовинною частиною міста Львова. Їхня екскурсія справила на мене незабутнє враження. Виявилося,  що центр ім. Ф.Петрякової знаходиться на вул.Федорова, 27, тобто поруч із синагогою «Золота роза» від якої після війни залишилася лише одна стіна. Пройшлися ми Староєврейською вулицею, відвідали Єврейський музей, побували біля міської Ради, побачили пам’ятники Т.Г.Шевченку, Вячеславу Чорноволу, Адаму Міцкевичу (біля якого я фотографувався 35 років потому), театри та фонтан. Особливо вразила мене старовинна площа «Ринок» з безліччю туристів.

Хоча будинки і сірі, але кожен з них являє собою шедевр мистецтва від них неможливо відвести очі.

На другий день роботи конференції Юдіт Сорокіна з глибоким знанням своєї справи розповіла слухачам про видатного мистецтвознавця та дослідницю іудаїки Фаїну Сергіївну Петрякову, на честь якої названо Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва.

Перед заключним словом і роботою «круглого столу» дали слово і мені, останньому виступаючому.

Моя доповідь «Глухів єврейський» складалася мовби з трьох частин: перша – теоретична, де я за допомогою слайдах представив учасникам конференції історію міста Глухів як столиці Лівобережної гетьманської України, показав всесвітньовідомих композиторів М.Березовського та Д.Бортнянського, рід меценатів Терещенків, козацько-старшинський рід єврейського походження Марковичів тощо.

У другій частині доповіді я розповів про значний внесок євреїв ХVІІІ-ХХ ст. в історію та розвиток міста.

Особливо цікавою на думку слухачів  виявилася третя частина виступу. Коментуючи слайди, я показав залу привезені зі свого музею історії євреїв Глухівщини раритетні експонати: фотографію золотоверхої хоральної синагоги, збудованої у 1870 р., фото сувоїв Тори тих часів (оригінал якої є у музеї), указку для читання Тори (1890 -1900 рр.), молитовник на 9 Ава, 1869 р., Мазгор на Рош-а-Шана, 1907 р., оригінали реклам опер «Фауст» та вирізки газет співака С.-Петербурзького Імператорського театру В.М.Сангурського, 1898 року, паспорт А.Дулькіна, 1913 р., зошити Глухівських єврейських гімназісток (1903-1913),  листівки С.Янпольського та Оршанського батькам з Першої світової війни (1914-1916 рр.).

Зацікавило учасників конференції фото міського дитячого будинку 1925 року, фото 1926 р., де молоді медики, єврейські дівчата, вітають лікаря Ф. Пашкевича з днем народження, фото приладу для виготовлення маци, якому вже більш як 120 років (подарунок шосткинців С.Ліпкіної та Ю.Лушева, фарфорової миски з військового шпиталю 1939 р. з німецькою символікою з Кракова (подарунок І.Ошеки з Миргорода).

В кінці презентації я подарував директору центру Мейлаху Шейхет від Глухівського краєзнавчого музею (директор О.Афанасьєва) збірник «Глухів і округа» та путівник по музеям міста «Тисячолітній Глухів запрошує», де представлений і наш музей, а також вручив йому буклет від Національного заповідника «Глухів». Особливо приємно для мене було вручити Мейлаху свою книгу «Евреи. Глухов и Сумщина».

Я дуже радий сподіватися, що моя доповідь сподобалася аудиторії. Особливі слова вдячності  я хотів би висловити Мейлаху та Юдіт, які навіть організували аудіозапис мого виступу. Також вдячний я засновникам Київської громадської організації «Райз» Маргариті Шекель та Антону Ярошенку, які двічі побували в нашому музеї та сприяли здійсненню моєї поїздки на конференцію.

Науково-практична конференція прийняла рішення направити прохання на адресу адміністрації Президента України, голови Уряду України, міністра культури та голови Верховної ради прохання «Про оголошення 2017 року роком культурної спадщини, як основи формування міжетнічного діалогу».

По закінченні роботи конференції всім учасникам були вручені дипломи. Наукова конференція ще раз показала, що Україна є толерантною державою і що багато українців докладають значних зусиль для відродження та збереження єврейської культурної спадщини, яка є невід’ємною частиною історії України.